Конституція -

оберіг нашої держави

Як створювалася Конституція України, коли її було прийнято, для чого і з якою метою - на такі питання давали відповідь читачі бібліотеки-філії села Михайлівка під час слайд-екскурсу

"Конституція України -оберіг нашої держави ", який відбувся 27 червня присвячений Дню Конституції

Бібліотекар намагалася поглибити знання дітей про свою державу, познайомити не тільки з правами дітей, а й з обов'язками.

Переглянули мультфільм "Микола та Іван", обговорили презентацію "Конституція - твої права та обов'язки", створили власноруч свою Конституцію ( книгу), де записали основні закони нашої держави,до уваги читачів оформлена книжкова виставка “КОНСТИТУЦІЯ – наш закон, наша сила”, яка присвячена Дню Конституції України, та знайомить з історичними передумовами прийняття Основного Закону України, дає можливість простежити шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України.

 Ми знову експерементуємо...

Техніки малювання на сьогоднішній день дуже різноманітні. Однією з найбільш цікавих вважається граттаж, який цікавий незвичайним ефектом і простотою. Навчитися техніці під силу навіть недосвідченим людям. Ще одна назва техніки — воскография, і вона подобається як дітям, так і дорослим. Твори, зроблені в граттажі відрізняються тим, що чорний і білий контрастують один з одним і ефект виходить відмінним.

Що таке граттаж?

Граттаж є старою технікою, коли зображення наносит Сучасна техніка являє собою продряпування на папері або дошці, яка спочатку покривається воском. Це дозволяє робити штрихи чіткими і красивими.

Малюнки в цьому стилі придбали популярність не так давно, і з такою технікою виходять експресивні чарівні малюнки. Для видряпування зазвичай використовуються різні предмети з гострим кінцем. Як правило, це гусячі пір'я, палички з дерева і пір'яні ручки.

Техніка дуже проста і її принцип такий — на картоні або цупкому папері накладається восковий шар, куди потім наноситься чорна туш. Коли почнеться видряпування, то вийде білий малюнок на чорному тлі. Як варіант, основу можна покрити аквареллю, щоб отримати зображення різних квітів. У підсумку ви отримаєте кольоровий граттаж.

Зовсім невипадково граттаж почав набувати популярності на початку 20 століття. Саме тоді стали цінувати простоту і неординарність. Тоді створювати малюнки можна було просто контурами. Навіть сьогодні техніка вважається унікальною і активно використовується в навчанні дошкільнят. Це дуже простий спосіб малювання, який дозволяє розвивати дітям дуже корисні навики і якості.

На цей вид мистецтва підштовхнула наша Ілона, ми вдячні))

Ось і ми сьогодні в бібліотеці спробували творити картини

Етно-подорож

«Пливи, пливи віночку»

Про звичаї, вірування і обряди пов’язані із Купальським святом, про безліч основних моментів – поєднання вогню й води, очищення ними і ворожіння про майбутню долю, плетіння вінка та пускання на воду - про все це було сказано і розказано біля вогнища, Мавки лісові, Нептун з русалками, Водяний до нас приєдналися, пошук загадкової квітки папороті нас всіх об'єднав.

 Краєзнавча сторінка пам'яті

Друга світова війна.

Наші герої.

Григор Ніна Сергіївна, 1923 року народження,народилася в Росії, село Сніцьке Курської області в сім'ї робітників молочно -сироварного заводу.

Проживала зі своєю сім'єю до 19 років до початку Другої світової війни.

Спочатку працювала в тилу, разом з іншими дівчатами пекли хліб, прали, діставали медикаменти і переправляли партизанам.

Після оточення німцями села, залишилася в партизанському загоні, воювала на рівні з чоловіками.

Мала обмороження кінцівок, але не здавалася.

Після боїв на Курській дузі партизанський загін був приєднаний до військової частини, в якій Ніна Сергіївна пройшла війну до кінця.

Після закінчення війни вийшла заміж, мала двох доньок, працювала в колгоспі ви.Куйбишева.

Нагороджена багатьма медалями та орденами за участь в бойових діях в Другій світовій війні.

Пам'ятаємо!

 Моя Україна: з вірою у Перемогу!

Вірш Богдана Осадчого "Щастя"

https://www.facebook.com/100028480881123/videos/568599781416069/

 Бульбашковий день

Вітерець і мильна піна разом подружилися,

І, загравши дивним дивом, бульбашки з’явилися,

І тому невипадково щоки надуваємо…

День гарний бульбашковий ми розпочинаємо!

Веселі свята і розваги, що не залишають байдужими а ні дітей , а ні дорослих. Ось і сьогодні на майданчику всіх зібрав веселий день « Мильних бульбашок». Діти були організовані, веселі, життєрадісні, захоплені, із задоволенням грали та пускали мильні бульбашки.

Лине кулька чарівна, аж до сонця. Ось вона!

То зелена, то блакитна, де ж вона? Її не видно!

Видуваю ще одну, кульку мильну, чарівну!

 Вояж до "Кам'яної чаші"

Літо…Канікули…Як пролітають швидко дні...Сьогодні на календарі уже 21 червня. Половина місяця – позаду. Вже дехто встиг покупатись, загоріти, адже сонечко припікало, гріло добре «боки».

Одні в інтернеті зависають, а іншим уже набридло…

Як бути?

Треба на повітря, на природу вибиратися, тож, як кажуть "на скору руку" ми зібралися в похід, добиралися хто як, бо йти далеко...

Вода, краса "Голубої чаші" зачаровує, а ще смачний куліш, приготовлений Іриною Анатоліївною, директором сільського Будинку культури піддав нам ще більшого настрою.

Куштуючи куліш, згадали про козаків, про страви, які вони готували.

Тому ми вирішили, що обов'язково ще повторимо похід по селу до місцевих водойм, щоб ще побути разом на природі.

https://www.facebook.com/100028480881123/videos/372785908172971/

 НЕ ЗАГАСИТИ ПАМ'ЯТІ
ВОГОНЬ

Друга світова війна була найжорстокішою і найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалися ті важкі часи.

Вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності, дорогу ціну заплатив український народ в війні 1939-1945 рр..

Про події воєнних часів письменниками розказано і написано не мало. В сільській бібліотеці розгорнуто книжкову викладку «Шана за подвиг. Вдячність за мир», на якій було представлено документальні твори про лихоліття війни та фотофакти документів земляків ветеранів нашого села.

У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років.

У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті.

З кожним роком віддаляє нас історія від далеких часів війни. Та ми не маємо права забувати тих, хто поліг на фронтах Другої Світової війни, хто загинув від тортур у нацистській неволі та намагався вижити і боротися на окупованій землі, хто здобував Велику Перемогу.

Працівники Будинку культури та бібліотеки разом із старостою с.Михайлівка та дітьми вшанували пам'ять полеглих в Другій світовій війні квітами, хвилиною мовчання та свічою пам'яті .

КНИГА-ЮВІЛЯР

Зжалься, Боже України,

Що не вкупі має сини!»

П.Куліш

"Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман-хроніка.

Свій роман Куліш писав близько 14 років. Перша згадка про твір, ще тільки задум, датована 1843 роком, а вийшов він у світ 1857 року.

(165 років)

Роман «Чорна рада» існує у двох різномовних версіях ‒ українській і російській, тотожних за сюжетом, але відмінних у багатьох деталях і навіть сценах. Це два самодостатні твори, які вийшли в один і той самий рік, але в різних містах: український ‒ у Петербурзі, російський ‒ у Москві. І водночас ці тексти є вільними авторськими перекладами один одного.

У творі зображено відому історичну подію — чорну раду, що відбулася в Ніжині 1663 року, відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни та приєднання до Московського царства.

Поряд з яскравими романтичними сценами, опоетизованими картинами козацько-старшинського побуту в «Чорній раді» правдиво зображені соціальні суперечності і станова боротьба в Україні 1663 р. Функцію композиційного стрижня виконує мотив дороги. Аж до центральної, кульмінаційної події — «чорної ради» твір складається із сцен-зустрічей і сцен-зіткнень колишнього полковника, а тепер священика Шрама і молодого Шраменка, які подорожують по Лівобережжю, з окремими особами та групами людей. Крізь сприймання головним чином цих двох героїв письменник показує життя й соціальну психологію різних станів і верств тогочасної України.

=

 Літо 2022. Разом до Перемоги!

Насичений день в бібліотеці, ні хвилини ми не байдикували!

Ми відпочивали!

Наш бібліотечний день пройшов активно, спочатку ми малювали пальцями, створили квіткові картини на тему:

"Україна! Разом до перемоги!", далі ми побували на

ігровому майданчику "Чарівний рюкзачок", де розгадували загадки, грали в ігри.

 Розмова-спогад "Ось таке було життя.."

В бібліотеці відбулася зустріч з нашим земляком Дергальовим Анатолій Івановичем (але зараз він в статусі - переселенець, тому що більше 50 років проживав у місті Северодонецьк, а війна заставила повернутися до рідної батьківщини).

Анатолій Іванович народився в 1948 році в селі Михайлівка, закінчив 11 класів.

Рік працював на сушильно-консервному заводі в селі, а потім в 1967 році поступив у Харківський інститут радіоелектроніки.

В 1972 році почав працювати в Северодонецькому науково-виробничому об'єднанні "Імпульс" на посаді інженера- програміста системо-техніка.

Приймав участь в космічній програмі з США "Союз-Аполон", був неодноразово в службових відрядженнях в багатьох країнах.

Остання космічна робота - запуск космічного корабля "Буран"

Анатолій Іванович розповідає, що всі атомні електростанції на території колишнього СРСР керуються нашою технікою.

Дуже багато прийшлося мандрувати і встановлювати обладнання.

Все життя працював.

До бібліотеки Анатолій Іванович завітав не з пустими руками, він приніс цікаві матеріали повязані з репресіями 1937 року, так як його дідусь, наш земляк був репресований разом з іншими в 1937 році.

Перед нами відкрилася ще одна страшна сторінка історії нашої України, історія нашого села Михайлівка.

Довідка

Село Михайлівка пережило тяжкі періоди свого розвитку, в тому числі сталінські репресії 1937 року. Минуло рівно 85 років з дня трагедії для села Михайлівка —страта через розстріл 27 грудня 1937 року сімох його мешканців:

 Близнюк Василя Ігнатовича, 1893 року народження,

 Голик Івана Кузьмича, 1879 року народження,

 Кондратенко Павла Андрійовича, 1881 року народження,

 Литвинова Кузьми Леонтійовича, 1895 року народження,

 Тарасенко Максима Івановича, 1899 року народження,

 Тарасенко Гаврила Івановича, 1889 року народження.

 Тарасенко Григорія Федоровича, 1890 року народження.

 Восени 1937 року під час безпідставного та незаконного переслідування померла від серцевого нападу жителька села Миайлівка Калюка Фекла, яка фактично стала жертвою такого переслідуванням.

Вирок щодо мешканців села Михайлівка був прийнятий 26 листопада 1937 року «особливою трійкою УНКВС Миколаївської області» (перший секретар обкому, начальник обласного НКВС, обласний прокурор) без будь — якого суду, на підставі фальшованих матеріалів, що були підготовлені начальником Єлисавградського відділення НКВС, лейтенантом держбезпеки Даровим Ф. І.

Вирок відбувся на безпідставному обвинуваченні «особливою трійкою УНКВС Миколаївської області» мешканців села Михайлівка стосовно їх участі в "українськонаціоналістичній організації «Просвіта» та в есерівській організації «борьбістів».

Зазначене було наслідком виконання каральними органами колишнього СРСР злочинного рішення політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 р. «Про антирадянські елементи» та таємного оперативного наказу № 00447 НКВС СРСР від 30 липня 1937 р.

В Постанові слідчих органів Особливої інспекції КДБ при Раді Міністрів УРСР від 21 вересня 1957 року (м. Київ) відзначено, що під час повторного розслідування зазначеної справи протягом 1956—1957 років, у селі Михайлівка не виявлено ніяких антирадянських організацій. Також було встановлено, що лейтенант держбезпеки Даров «фальшував покази свідків, що привело до тяжких наслідків» (страти невинних людей).

У 1957 році зазначені мешканці села Михайлівка були повність реабілітовані. Ми повинні пам'ятати ці трагічні події та бути готові захистити Україну від головного ворога, який був у 1937 році і сьогодні — це Росія і комуністична ідеологія, які мають за мету знищення України та українського народу.

Анатолій Іванович розповідав про свого дідуся Голика Івана Кузьмича, про людину, яку обвинуватили в пропаганді серед колгоспників проти радянської влади, про людину, яку знищила радянська влада та про брата Голика Максима Кузьмовича

Коли розповідав, то казав "Ось така була влада, така справедливість ,дорогенька пані Анжело. Коли мамі сказали через 20 років, що батька реабілітовано, то вона спитала :"А де ж він(батько)?", на що так і неотримала відповіді, бо людей без суду і слідства розстріляли.

Анатолій Іванович звертався до архіву та в інші заклади, де йому надали матеріали, які засвідчують страшний терор проти українського народу. ними він поділився для пам яті в світлицю історії "Оберіг вічності"

.Анатолій Іванович зацікавив розповідями та знаннями, це людина з великої букви, дуже приємно було спілкуватися.

 Загадковий світ океанів

Всесвітній день океанів – день боротьби за збереження біорізноманіття мешканців морських глибин і покращення екологічної ситуації в океанах.

Його мета – нагадати про величезну роль Світового океану у нашому повсякденному житті та мобілізувати усіх небайдужих до раціонального ставлення до цієї важливої частини біосфери.

Роль Світового океану в регулюванні клімату є системоутворюючою, а його води буквально дають нам дихати, адже є одним з головних поглиначів вуглекислого газу.

Нині близько 40% вод Світового океану є сильно постраждалими від людської діяльності.

Тільки від нас залежить, яким буде стан океанів у майбутньому та чи будуть збережені їх мешканці.

Тож давайте відповідально ставитися до флори і фауни океанів та запобігати негативним екологічним наслідкам.

 Бібліохвиля "Вода-чудовий дар природи"

«О, водо!

У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху!

Тебе неможливо описати словом.

Тобою втішаються, не складаючи собі звіту,

Чим ти насправді є.

Ти – найбільше багатство світу.

Ти не просто необхідна для життя:

Ти і є життя!»

Антуан де Сент-Екзюпері

Не випадково говорять, що краплинка води дорожча за діамант. Вода свята. Вона береться із землі. Вода - це життя, символ здоров’я. Кожне джерело - то кров Землі. Ці невтомні артерії озеленюють та вічно омолоджують поля, ліси і луки.

Вода – найпоширеніша речовина на планеті Земля. Це океани, моря, ріки й озера, струмки і джерельця, ставки і, навіть, калюжі, болота, це гірські льодовики, сніговий покрив землі, хмари, легкі хмаринки, дощ, туман, роса, сніг, іній – це теж вода.

Людина на дві третини складається з води. Без води вона може прожити лише три дні. Без води неможливе існування тварин і рослин. Життя є лише там, де є вода.

Вода дає нам не лише життя, а ще й здоров’я. Щоб бути здоровим, сильним, красивим, потрібно випивати якомога більше чистої води. Навіть головний біль може вказувати на те, що людині не вистачає води.

Те, що воду треба берегти, а водоймища охороняти – незаперечна істина. Охорона вод – це система заходів, спрямованих на запобігання і усунення наслідків забруднення і виснаження водних ресурсів, їх раціональне використання і відновлення.

Одна з найголовніших умов збереження прісної води – це раціональне, економічне використання, споживання її людством.

Кожен із нас потребує чистої води, бо вона – основа здорового життя. Тож будемо берегти і шанувати воду – найціннішу речовину нашого життя.

Буду я природі другом!

(бібліотечна екозона)

5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації. Забруднення повітря і водних ресурсів має транскордонний характер, а деякі особливо цінні, унікальні природні комплекси, території належать кільком державам.

Ми повинні усвідомити, що зберегти природу в стані, придатному для життя людини, можна тільки загальними зусиллями населення всієї Землі.

Пам’ятаймо, що забруднюючи довкілля ми шкодимо, в першу чергу, самим собі та своїм нащадкам. Бережіть природу! Від кожного з нас залежить наше майбутнє!

 

• • Ответить
  • Поделиться
  • 5 нед.
  Анжела Поклад

НАС ЗДРУЖИВ РОМАН

Коли я опрацьовувала презентацію до Дня Героїв України,то згадала Романа Рикалова, про якого я мало, що знала.

Знала лише, що декілька років він ходив до нас в школу...

Не могла наважитися написати мамі Лілії, та ось зв'язалися, і ми з нею тепер он-лайн друзі...

Я вдячна їй, що вона не відмовилася від спілкування, я вдячна їй за сина Рому, за те, що Лілія - дуже сильна духом жінка, мама..

Я не буду змінювати ні одного слова з тексту, я просто хочу, щоб діти, молодь і жителі села знали своїх Героїв.

Ось що написала Лілія Рикалова:

Добрий день! Ви хотіли про Рому більше дізнатись. Фото в мене на сторінці є багатенько. Народився 24го березня 1992го у м. Хмельницькому.У 98 переїхали в Михайлівку,в школу пішов у 99му,перша вчителька Єршова Валентина Вікторівна.У п'ятому класі класним керівником стала Ольга Анатоліївна,тоді ще Олійник.Пам'ятаю,як Рома запитав мене-мам,а знаєш,що Ольга Анатоліївна робить,коли ми балуємось?Підходить і гладить по голові. У шостому класі,2003го, переїхали в Богданівку,де й у 2009му закінчив 11клас. Завжди лідер,що у школі,що серед друзів,завжди з учителями в хороших стосунках. Хоча до навчання трохи ледачкуватий,1 та2клас закінчив навідмінно,далі трохи розлінився,але вчився добре,пам'ять чудова. Активний,завжди у школі брав участь у всіх заходах. Після школи закінчив 12 училище,щоб не гуляти рік перед армією,бо хотів служити. На строкову службу був призваний восени 2010го,яку проходив у спецпідрозділі МВС "Тигр" у українському!!! Криму,поблизу Феодосії. У травні 2013 пішов на контрактну службу у наш славетний третій полк у Кропивницькому,завжди мріяв туди потрапити. На строкову службу туди не взяли,бо направляли його служити у так званий президентський полк,а він туди не хотів,бо вважав,що то не справжня служба,так сказав воєнкому-служити хочу,але не в президентському полку,а в третьому,та взяли в "Тигр". А в 14му почалася війна(не в 22му!)Хлопці з тройки одні з перших стали на захист України,на жаль,на той час дійсно боєздатних частин у нас було дуже мало,третій полк,восьмий з Хмельницького,та ще декілька. Був у складі розвідгрупи,яка бувала у глибокому тилу ворога. У червні 14 усю їхню групу нагородили медалями за військову доблесть,одними з перших в Україні. За бій,той трагічний,29го липня14го,не буду писати,довго, знайдіть в інтернеті-бій під Латишево Шахтарського р-ну,Донеччина. Операція з порятунку пілотів зі збитого Су-25. Вся інформація публічна. Можете пошукати у Книзі пам'яті. Але я досі вважаю,що те тіло,яке нам дали,то не Рома,бо дуже багато суперечностей,і так вважаю не лише я,маю підстави так вважати,але час покаже,хоч і минуло його вже багато. По- батькові Валерійович.Якщо щось буде потрібно,запитуйте.

https://m.facebook.com/story.php...