25 квітня у Михайлівській сільській бібліотеці спільно з         Михайлівським будинком культури була проведена  година-набат 

«Дзвони Чорнобиля стогоном будять, щоб від нещастя весь світ вберегти!»

присвячений спогадам про Чорнобильську трагедію…

26 квітня – одна з найтрагічніших сторінок в історії нашого народу. Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.

Бібліотекар Поклад Анжела Володимирівна та завідуюча будинком культури Карімова Ірина Анатоліївна були ведучими цього заходу, на якому розповіли про історію розвитку селища Чорнобиль, про предків, які поселилися на щедрій нашій землі, любили свою землю, молилися Богу, чекали його Пришестя. І не думали, що ще до нього ця земля може стати землею відчуження.

     Метою заходу, було розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Формувати почуття відповідальності до навколишнього середовища; виховувати любов до рідного краю, природи.

Душевні, добрі, сильні, вперті —

Змогли стихію подолать.

Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь — ще довго помирать.

Пожежники вони були першими… Вони закрили нас від смертоносного лиха. Вічна слава героям! Вічна пам’ять, низький уклін усім покійним від усього людства.

 Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою

Землю прикрили собою

 Як Наші діди на війні

Не залишили пости

Мужньо стояли на герці

Памятник їм вознести

Треба у кожному серці

Життя – що єдине в людини!

   Діти вшанували пам’ять про тих, хто першими прийняли на себе дар страшної екологічної катастрофи, хвилиною, мовчання.

   Під час заходу пролунали вірші, інсценівка вірша В.Бурім «Чорнобиль-трава».  продемонстрована  відео-фільми «Розщеплені на атоми» та «Чорнобиль», в кінці пролунала пісня «Молитва за Україну!».

     Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку з болем і сльозами згадуємо і сьогодні. Ми всі хочемо, щоб більше ніколи й ніде у світі не повторилося подібне лихо.

Так і ми залишили свій слід, побажання та попередження для нащадків…